## Фінансова мудрість у епоху зростання цін: розуміння інфляції та стратегії розподілу активів
Останні роки світові ціни стрімко зростають, і Тайвань не є винятком — інфляція тримається на високих рівнях. Щоб захистити свої активи у такому середовищі, перш за все потрібно зрозуміти, що таке інфляція і як цей феномен впливає на наші інвестиційні рішення.
## Суть інфляції
Коли ціни на товари та послуги впродовж певного періоду постійно зростають, відповідно, купівельна спроможність грошей знижується. Цей феномен називається інфляцією, або коротко — інфляція. З іншого боку, кажучи простіше, гроші у вашій кишені стають все менш цінними.
Найпоширенішим показником інфляції є індекс споживчих цін (CPI), який відстежує зміни цін у кошику товарів і послуг, що репрезентують споживчий кошик, і наочно відображає загальний тренд цінового рівня.
## Чому виникає інфляція?
Основна причина інфляції — надмірне пропозиція грошей у економіці порівняно з реальним обсягом товарів і послуг. Надлишок грошей гониться за недостатньою кількістю товарів, що природно підвищує ціни. Часто інфляцію викликають такі фактори:
**Попитова інфляція** — коли споживачі збільшують попит на товари, підприємства для задоволення цього попиту збільшують виробництво, що підвищує ціни. Зростання прибутків стимулює додаткові інвестиції та споживання, створюючи позитивний зворотний зв’язок. Така інфляція зазвичай супроводжується економічним зростанням (зростання ВВП), тому уряди часто стимулюють попит для досягнення економічного розширення.
**Витратна інфляція** — коли зростають витрати на ресурси, наприклад, сировину або енергію, підприємства змушені підвищувати ціни на свою продукцію. Наприклад, у 2022 році під час російсько-української війни Європа стикнулася з перебоями у імпорті енергоносіїв, ціни на енергоносії різко зросли, а індекс CPI у зоні євро сягнув понад 10%, встановивши історичний рекорд. Така інфляція може спричинити зниження виробництва і скорочення ВВП, що є ситуацією, яку центральні банки прагнуть уникнути.
**Зайва емісія грошей** — якщо уряд безконтрольно друкує гроші, це неминуче призведе до інфляції. Досвід Тайваню середини XX століття є уроком: у відповідь на післявоєнний дефіцит банки масово випускали гроші, що спричинило стрімке зростання цін і швидке знецінення валюти.
**Самореалізуючіся очікування інфляції** — коли населення очікує постійне зростання цін, їх поведінка змінюється: вони починають витрачати гроші швидше, вимагати вищу зарплату, а продавці підвищують ціни. Це створює замкнене коло інфляції. Як тільки такі очікування закріплюються, їх важко змінити, і центральний банк має рішуче заявляти про намір контролювати інфляцію.
## Чому підвищення ставок допомагає стримувати інфляцію?
Коли рівень інфляції високий, центральні банки зазвичай підвищують ставки. Це означає зростання вартості позик і збільшення привабливості збережень, що зменшує обсяг грошової маси в обігу.
Наприклад, якщо ставка зросла з 1% до 5%, то річний платіж за позику у 1 мільйон становитиме відповідно 50 000 замість 10 000. Це робить позики менш привабливими, і багато позичальників починають економити, а не витрачати. Зменшення попиту змушує продавців знижувати ціни, що сприяє зниженню рівня цін.
Проте підвищення ставок має і недоліки. Зменшення попиту може призвести до скорочення виробництва, зростання безробіття і навіть рецесії. Тому центральні банки мають балансувати між стримуванням інфляції і підтримкою економіки.
## Чому помірна інфляція корисна для економіки?
Багато хто боїться інфляції, але помірна інфляція корисна для розвитку економіки.
Якщо люди очікують, що ціни зростатимуть у майбутньому, вони більш схильні витрачати зараз, а не тримати гроші. Це стимулює попит, що спонукає підприємства інвестувати і збільшувати виробництво, сприяючи економічному зростанню. Наприклад, у Китаї на початку 2000-х років, коли CPI піднявся з 0% до 5%, ВВП зріс з 8% до понад 10%.
З іншого боку, коли інфляція опускається нижче нуля (дефляція), економіка зазнає труднощів. У 1990-х роках Японія пережила економічний бум і довгий період дефляції. Ціни застигли або знизилися, і люди почали зберігати гроші, побоюючись витратити їх, що призвело до негативного зростання ВВП і «втраченої тридцятилітньої» економіки.
Тому головні центральні банки світу встановлюють цільовий рівень інфляції у розмірі 2%-3%, а інші — у межах 2%-5%.
## Хто виграє від інфляції?
**Для боржників інфляція фактично вигідна.** Хоча інфляція зменшує цінність грошей, для позичальників сума боргу у реальному вираженні зменшується. Наприклад, 20 років тому при 3% інфляції позичка у 100 000 доларів для купівлі нерухомості знецінилася до 55 000 доларів через 20 років, і боржник фактично повертає менше.
Саме тому під час високої інфляції інвестори, що використовують борги для купівлі активів (акцій, нерухомості, дорогоцінних металів), отримують найбільший прибуток.
## Вплив зростання цін на фондовий ринок
**Низька інфляція — на користь фондовому ринку, висока — шкодить.** У період низької інфляції інвестиції спрямовуються у акції, що підвищує їхню вартість. Висока інфляція змушує центральні банки підвищувати ставки, що тисне на ринок.
Прикладом є 2022 рік у США. Інфляція зростала, у червні CPI сягнув 9.1%, що стало рекордом за 40 років. Федеральна резервна система почала підвищувати ставки з березня, зробивши 7 підвищень протягом року, загалом на 425 базисних пунктів, піднявши ставку з 0.25% до 4.5%.
Зростання вартості позик знижує прибутковість компаній і знижує оцінки акцій. У 2022 році індекс S&P 500 знизився на 19%, а технологічний Nasdaq — на 33%, що стало найгіршим показником за 14 років.
Проте у періоди високої інфляції є й позитивні моменти. **Акції енергетичного сектору зазвичай показують хороші результати.** За даними, у 2022 році прибутковість енергетичного сектору у США перевищила 60%, зокрема Western Oil виросла на 111%, ExxonMobil — на 74%, значно випереджаючи ринок.
## Як формувати інвестиційний портфель у часи стрімкого зростання цін
У період високої інфляції правильне розподілення активів стає критично важливим. Інвестори повинні створювати диверсифікований портфель для хеджування ризиків інфляції і забезпечення довгострокового зростання активів.
Ось кілька активів, які зазвичай добре себе проявляють у період високої інфляції:
**Нерухомість** — під час зростання цін ринок має високу ліквідність, і капітал спрямовується у нерухомість, що сприяє зростанню цін на нерухомість.
**Дорогоцінні метали (золото, срібло тощо)** — ціна золота обернено залежить від реальної ставки (номінальної мінус інфляція). Чим вища інфляція, тим більш привабливим стає золото.
**Акції** — у короткостроковій перспективі їхня динаміка може бути різною, але у довгостроковій — інвестиції у акції зазвичай випереджають інфляцію.
**Іноземна валюта (долар США тощо)** — у періоди високої інфляції Федеральна резервна система активно підвищує ставки, і сильний долар стає активом-укриттям.
**Енергетика та суміжні галузі** — як зазначалося, у періоди високої інфляції акції енергетичного сектору зазвичай демонструють сильні результати.
Можливий варіант розподілу активів — застосування стратегії диверсифікації, наприклад, рівномірно розподілити кошти: 33% — у акції для зростання, 33% — у золото для збереження вартості, 33% — у долар для хеджування інфляції. Такий портфель дозволяє отримати вигоду від зростання ринку, зберегти цінність за допомогою золота і захистити від ризиків, пов’язаних з окремими активами, забезпечуючи більш стабільний дохід.
## Підсумки
Інфляція — це процес постійного зростання цін і зниження купівельної спроможності грошей. Помірна інфляція сприяє економічному зростанню, тоді як надмірна може спричинити економічний спад. Саме тому центральні банки застосовують інструменти, зокрема підвищення ставок, для регулювання ситуації. У такому середовищі інвестори можуть захистити свої активи, створюючи диверсифікований портфель із акцій, золота, долара, нерухомості тощо, щоб зменшити вплив інфляції і отримати реальний дохід. Головне — планувати заздалегідь і діяти раніше.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
## Фінансова мудрість у епоху зростання цін: розуміння інфляції та стратегії розподілу активів
Останні роки світові ціни стрімко зростають, і Тайвань не є винятком — інфляція тримається на високих рівнях. Щоб захистити свої активи у такому середовищі, перш за все потрібно зрозуміти, що таке інфляція і як цей феномен впливає на наші інвестиційні рішення.
## Суть інфляції
Коли ціни на товари та послуги впродовж певного періоду постійно зростають, відповідно, купівельна спроможність грошей знижується. Цей феномен називається інфляцією, або коротко — інфляція. З іншого боку, кажучи простіше, гроші у вашій кишені стають все менш цінними.
Найпоширенішим показником інфляції є індекс споживчих цін (CPI), який відстежує зміни цін у кошику товарів і послуг, що репрезентують споживчий кошик, і наочно відображає загальний тренд цінового рівня.
## Чому виникає інфляція?
Основна причина інфляції — надмірне пропозиція грошей у економіці порівняно з реальним обсягом товарів і послуг. Надлишок грошей гониться за недостатньою кількістю товарів, що природно підвищує ціни. Часто інфляцію викликають такі фактори:
**Попитова інфляція** — коли споживачі збільшують попит на товари, підприємства для задоволення цього попиту збільшують виробництво, що підвищує ціни. Зростання прибутків стимулює додаткові інвестиції та споживання, створюючи позитивний зворотний зв’язок. Така інфляція зазвичай супроводжується економічним зростанням (зростання ВВП), тому уряди часто стимулюють попит для досягнення економічного розширення.
**Витратна інфляція** — коли зростають витрати на ресурси, наприклад, сировину або енергію, підприємства змушені підвищувати ціни на свою продукцію. Наприклад, у 2022 році під час російсько-української війни Європа стикнулася з перебоями у імпорті енергоносіїв, ціни на енергоносії різко зросли, а індекс CPI у зоні євро сягнув понад 10%, встановивши історичний рекорд. Така інфляція може спричинити зниження виробництва і скорочення ВВП, що є ситуацією, яку центральні банки прагнуть уникнути.
**Зайва емісія грошей** — якщо уряд безконтрольно друкує гроші, це неминуче призведе до інфляції. Досвід Тайваню середини XX століття є уроком: у відповідь на післявоєнний дефіцит банки масово випускали гроші, що спричинило стрімке зростання цін і швидке знецінення валюти.
**Самореалізуючіся очікування інфляції** — коли населення очікує постійне зростання цін, їх поведінка змінюється: вони починають витрачати гроші швидше, вимагати вищу зарплату, а продавці підвищують ціни. Це створює замкнене коло інфляції. Як тільки такі очікування закріплюються, їх важко змінити, і центральний банк має рішуче заявляти про намір контролювати інфляцію.
## Чому підвищення ставок допомагає стримувати інфляцію?
Коли рівень інфляції високий, центральні банки зазвичай підвищують ставки. Це означає зростання вартості позик і збільшення привабливості збережень, що зменшує обсяг грошової маси в обігу.
Наприклад, якщо ставка зросла з 1% до 5%, то річний платіж за позику у 1 мільйон становитиме відповідно 50 000 замість 10 000. Це робить позики менш привабливими, і багато позичальників починають економити, а не витрачати. Зменшення попиту змушує продавців знижувати ціни, що сприяє зниженню рівня цін.
Проте підвищення ставок має і недоліки. Зменшення попиту може призвести до скорочення виробництва, зростання безробіття і навіть рецесії. Тому центральні банки мають балансувати між стримуванням інфляції і підтримкою економіки.
## Чому помірна інфляція корисна для економіки?
Багато хто боїться інфляції, але помірна інфляція корисна для розвитку економіки.
Якщо люди очікують, що ціни зростатимуть у майбутньому, вони більш схильні витрачати зараз, а не тримати гроші. Це стимулює попит, що спонукає підприємства інвестувати і збільшувати виробництво, сприяючи економічному зростанню. Наприклад, у Китаї на початку 2000-х років, коли CPI піднявся з 0% до 5%, ВВП зріс з 8% до понад 10%.
З іншого боку, коли інфляція опускається нижче нуля (дефляція), економіка зазнає труднощів. У 1990-х роках Японія пережила економічний бум і довгий період дефляції. Ціни застигли або знизилися, і люди почали зберігати гроші, побоюючись витратити їх, що призвело до негативного зростання ВВП і «втраченої тридцятилітньої» економіки.
Тому головні центральні банки світу встановлюють цільовий рівень інфляції у розмірі 2%-3%, а інші — у межах 2%-5%.
## Хто виграє від інфляції?
**Для боржників інфляція фактично вигідна.** Хоча інфляція зменшує цінність грошей, для позичальників сума боргу у реальному вираженні зменшується. Наприклад, 20 років тому при 3% інфляції позичка у 100 000 доларів для купівлі нерухомості знецінилася до 55 000 доларів через 20 років, і боржник фактично повертає менше.
Саме тому під час високої інфляції інвестори, що використовують борги для купівлі активів (акцій, нерухомості, дорогоцінних металів), отримують найбільший прибуток.
## Вплив зростання цін на фондовий ринок
**Низька інфляція — на користь фондовому ринку, висока — шкодить.** У період низької інфляції інвестиції спрямовуються у акції, що підвищує їхню вартість. Висока інфляція змушує центральні банки підвищувати ставки, що тисне на ринок.
Прикладом є 2022 рік у США. Інфляція зростала, у червні CPI сягнув 9.1%, що стало рекордом за 40 років. Федеральна резервна система почала підвищувати ставки з березня, зробивши 7 підвищень протягом року, загалом на 425 базисних пунктів, піднявши ставку з 0.25% до 4.5%.
Зростання вартості позик знижує прибутковість компаній і знижує оцінки акцій. У 2022 році індекс S&P 500 знизився на 19%, а технологічний Nasdaq — на 33%, що стало найгіршим показником за 14 років.
Проте у періоди високої інфляції є й позитивні моменти. **Акції енергетичного сектору зазвичай показують хороші результати.** За даними, у 2022 році прибутковість енергетичного сектору у США перевищила 60%, зокрема Western Oil виросла на 111%, ExxonMobil — на 74%, значно випереджаючи ринок.
## Як формувати інвестиційний портфель у часи стрімкого зростання цін
У період високої інфляції правильне розподілення активів стає критично важливим. Інвестори повинні створювати диверсифікований портфель для хеджування ризиків інфляції і забезпечення довгострокового зростання активів.
Ось кілька активів, які зазвичай добре себе проявляють у період високої інфляції:
**Нерухомість** — під час зростання цін ринок має високу ліквідність, і капітал спрямовується у нерухомість, що сприяє зростанню цін на нерухомість.
**Дорогоцінні метали (золото, срібло тощо)** — ціна золота обернено залежить від реальної ставки (номінальної мінус інфляція). Чим вища інфляція, тим більш привабливим стає золото.
**Акції** — у короткостроковій перспективі їхня динаміка може бути різною, але у довгостроковій — інвестиції у акції зазвичай випереджають інфляцію.
**Іноземна валюта (долар США тощо)** — у періоди високої інфляції Федеральна резервна система активно підвищує ставки, і сильний долар стає активом-укриттям.
**Енергетика та суміжні галузі** — як зазначалося, у періоди високої інфляції акції енергетичного сектору зазвичай демонструють сильні результати.
Можливий варіант розподілу активів — застосування стратегії диверсифікації, наприклад, рівномірно розподілити кошти: 33% — у акції для зростання, 33% — у золото для збереження вартості, 33% — у долар для хеджування інфляції. Такий портфель дозволяє отримати вигоду від зростання ринку, зберегти цінність за допомогою золота і захистити від ризиків, пов’язаних з окремими активами, забезпечуючи більш стабільний дохід.
## Підсумки
Інфляція — це процес постійного зростання цін і зниження купівельної спроможності грошей. Помірна інфляція сприяє економічному зростанню, тоді як надмірна може спричинити економічний спад. Саме тому центральні банки застосовують інструменти, зокрема підвищення ставок, для регулювання ситуації. У такому середовищі інвестори можуть захистити свої активи, створюючи диверсифікований портфель із акцій, золота, долара, нерухомості тощо, щоб зменшити вплив інфляції і отримати реальний дохід. Головне — планувати заздалегідь і діяти раніше.