## рівняння прибутків і збитків: хто першим втратить довіру ринків у гонці між євро та доларом?
Коли пара євро/долар коливається між рівнями **1.1550 і 1.17**, це не просто випадкові цифри на екрані, а справжня боротьба між двома найсильнішими економіками світу. США мають реальну ставку близько **4%** проти **3.25%** в зоні євро, і ця різниця сама по собі достатня, щоб залучити інвестиції в американські активи. Однак історія глибша за прості відсоткові ставки — йде справжня боротьба за довіру між різними монетарними політиками та нерівними економічними ризиками.
## Сила американської економіки проти слабкості європейської активності
Американська економіка зросла більш ніж на **2.1%** у першій половині 2025 року, підтримувана стабільним споживанням і сильним попитом на товари. Безробіття знизилося до **4%**, тоді як індекс особистих споживчих витрат (PCE) залишився на рівні **2.9%**, трохи вище за ціль.
З іншого боку, Німеччина, найбільша економіка зони євро, зазнала зниження промислового виробництва на **0.3%** у вересні. Індекси менеджерів із закупівель опустилися нижче рівня **50 пунктів** вже чотири місяці поспіль. Франція має високий рівень безробіття — **7.5%**, і роздрібні продажі зменшилися на **0.4%** щомісяця. Ця структурна різниця і підтримує силу долара, незважаючи на геополітичний тиск на американську економіку.
## Різні позиції центральних банків: хто зробить перший крок?
Європейський центральний банк вирішив утриматися від змін ставки в жовтні, третій раз поспіль, пояснюючи, що поточний рівень інфляції — **2.6%** — залишається вище цільового рівня **2%**. Головна керівниця Кристін Лагард не закрила можливість зниження ставки, але наголосила на необхідності більшої впевненості.
Аналітики розділилися щодо дати зниження: Deutsche Bank очікує першого кроку в середині 2026 року, тоді як ING вважає, що обмежене зниження можливо наприкінці 2025 року, якщо інфляція швидко знизиться.
У свою чергу, Федеральна резервна система США рухається більш рішуче до помірної політики зниження ставок. Дані ф’ючерсних контрактів передбачають можливе зниження у грудні 2025 року. Ця різниця у темпах між двома центробанками є головним рушієм руху пари євро/долар.
## Прихований вплив геополітичних криз
Російсько-українська війна наклала відбиток на Європу у відчутних формах. Ціни на природний газ зросли на **12%** у жовтні 2025 року через ранню хвилю холоду та зменшення постачань з Норвегії. Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що цей ріст може додати **0.3–0.4 пункту відсотка** до інфляції в Європі до кінця року.
Європейські уряди збільшили військові витрати на **7%** у середньому, що перенесло ресурси з інвестицій у виробництво до оборони, посиливши тимчасову конкуренцію Європи.
У той же час долар отримує вигоду як "безпечний притулок". Коли геополітична напруга зростає, інвестори автоматично повертаються до американських активів. У жовтні, коли напруга в Чорному морі зросла, індекс долара піднявся на **1.2%** за тиждень, тоді як євро опустилося до **1.1570**.
## Що каже технічний аналіз?
Пара євро/долар рухається у горизонтальному діапазоні між **1.1550 і 1.1700**. Основні рівні підтримки — **1.1367** і **1.1186**, а опори — **1.1711** і **1.1913**.
Індекс відносної сили (RSI) знаходиться близько **40**, що свідчить про відсутність сильного тренду. MACD показує слабкий перехрест у напрямку зниження. Дані Комітету ф’ючерсних товарів свідчать, що позиції спекулянтів на євро скоротилися на **12%** у жовтні, що є ознакою зниження оптимізму.
Однак індекс Sentix за листопад показав незначне покращення довіри інвесторів до зони євро після чотирьох місяців скорочення, що може тимчасово підтримати ринок.
## Три сценарії рішення Європи у грудні
**Перший сценарій: несподіване зниження ставки ЄС**
Якщо Європейський центральний банк знизить ставку на **25 базисних пунктів** у грудні, а ФРС відкладе своє рішення, це може одразу тиснути на євро. Ф’ючерси на Eurex оцінюють ймовірність зниження на **35%** у грудні. ING прогнозує, що пара євро/долар короткостроково опуститься до **1.14**, а потім відновиться на початку 2026.
**Другий сценарій: утримання ставки з м’якою політикою**
Якщо банк залишить ставку на рівні **4%** з чіткими сигналами про зниження у першому кварталі 2026 року, це можна розглядати як "мовне пом’якшення". Аналітики Deutsche Bank очікують поступового зростання до **1.17** у найближчі тижні, особливо якщо дані ринку праці США посиляться.
**Третій сценарій: посилення політики**
Якщо ЄЦБ залишиться жорстким до середини 2026 року, це тимчасово підтримає пару євро/долар, але поглибить економічну кризу в країнах півдня і згодом посилить тиск на валюту.
## Різниця у доходності: вирішальний фактор
Різниця між фактичною доходністю США та Європи завжди була головним рушієм. Доходність десятирічних німецьких облігацій наблизилася до **2.3%** у жовтні, тоді як американські казначейські облігації — до **4.1%**.
Ця різниця створює "короткострокове вікно", яке може використати євро для відшкодування втрат, особливо якщо ринки продовжать ціноутворення швидшого зниження американських ставок порівняно з європейськими.
## Остаточна рівняння: долар має перевагу, але не домінування
Долар зберігає відносну перевагу через різницю у доходності та високий рівень ліквідності, але вже не має абсолютної домінанти, як раніше. Євро має структурні слабкості, але отримує підтримку у вигляді перспектив поступового покращення.
Діапазон **1.15-1.18** залишатиметься домінуючим до кінця 2025 року, з обмеженими шансами на сильні прориви, якщо не зміниться тон монетарної політики. Головне питання — не куди рухатиметься пара, а яка з валют перша втратить довіру ринків у своїй здатності триматися.
Якщо з’являться явні ознаки рецесії в США, долар першою почне знижуватися. Якщо ж активність в Європі залишиться слабкою і кризи посиляться, найбільшим програшем буде саме євро.
Загалом, прогнозування євро у найближчі дні залежатиме від того, хто зберігатиме довіру ринків довше: американська економіка з її майбутніми структурними слабкостями чи європейська з її поточними геополітичними та енергетичними викликами.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
## рівняння прибутків і збитків: хто першим втратить довіру ринків у гонці між євро та доларом?
Коли пара євро/долар коливається між рівнями **1.1550 і 1.17**, це не просто випадкові цифри на екрані, а справжня боротьба між двома найсильнішими економіками світу. США мають реальну ставку близько **4%** проти **3.25%** в зоні євро, і ця різниця сама по собі достатня, щоб залучити інвестиції в американські активи. Однак історія глибша за прості відсоткові ставки — йде справжня боротьба за довіру між різними монетарними політиками та нерівними економічними ризиками.
## Сила американської економіки проти слабкості європейської активності
Американська економіка зросла більш ніж на **2.1%** у першій половині 2025 року, підтримувана стабільним споживанням і сильним попитом на товари. Безробіття знизилося до **4%**, тоді як індекс особистих споживчих витрат (PCE) залишився на рівні **2.9%**, трохи вище за ціль.
З іншого боку, Німеччина, найбільша економіка зони євро, зазнала зниження промислового виробництва на **0.3%** у вересні. Індекси менеджерів із закупівель опустилися нижче рівня **50 пунктів** вже чотири місяці поспіль. Франція має високий рівень безробіття — **7.5%**, і роздрібні продажі зменшилися на **0.4%** щомісяця. Ця структурна різниця і підтримує силу долара, незважаючи на геополітичний тиск на американську економіку.
## Різні позиції центральних банків: хто зробить перший крок?
Європейський центральний банк вирішив утриматися від змін ставки в жовтні, третій раз поспіль, пояснюючи, що поточний рівень інфляції — **2.6%** — залишається вище цільового рівня **2%**. Головна керівниця Кристін Лагард не закрила можливість зниження ставки, але наголосила на необхідності більшої впевненості.
Аналітики розділилися щодо дати зниження: Deutsche Bank очікує першого кроку в середині 2026 року, тоді як ING вважає, що обмежене зниження можливо наприкінці 2025 року, якщо інфляція швидко знизиться.
У свою чергу, Федеральна резервна система США рухається більш рішуче до помірної політики зниження ставок. Дані ф’ючерсних контрактів передбачають можливе зниження у грудні 2025 року. Ця різниця у темпах між двома центробанками є головним рушієм руху пари євро/долар.
## Прихований вплив геополітичних криз
Російсько-українська війна наклала відбиток на Європу у відчутних формах. Ціни на природний газ зросли на **12%** у жовтні 2025 року через ранню хвилю холоду та зменшення постачань з Норвегії. Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що цей ріст може додати **0.3–0.4 пункту відсотка** до інфляції в Європі до кінця року.
Європейські уряди збільшили військові витрати на **7%** у середньому, що перенесло ресурси з інвестицій у виробництво до оборони, посиливши тимчасову конкуренцію Європи.
У той же час долар отримує вигоду як "безпечний притулок". Коли геополітична напруга зростає, інвестори автоматично повертаються до американських активів. У жовтні, коли напруга в Чорному морі зросла, індекс долара піднявся на **1.2%** за тиждень, тоді як євро опустилося до **1.1570**.
## Що каже технічний аналіз?
Пара євро/долар рухається у горизонтальному діапазоні між **1.1550 і 1.1700**. Основні рівні підтримки — **1.1367** і **1.1186**, а опори — **1.1711** і **1.1913**.
Індекс відносної сили (RSI) знаходиться близько **40**, що свідчить про відсутність сильного тренду. MACD показує слабкий перехрест у напрямку зниження. Дані Комітету ф’ючерсних товарів свідчать, що позиції спекулянтів на євро скоротилися на **12%** у жовтні, що є ознакою зниження оптимізму.
Однак індекс Sentix за листопад показав незначне покращення довіри інвесторів до зони євро після чотирьох місяців скорочення, що може тимчасово підтримати ринок.
## Три сценарії рішення Європи у грудні
**Перший сценарій: несподіване зниження ставки ЄС**
Якщо Європейський центральний банк знизить ставку на **25 базисних пунктів** у грудні, а ФРС відкладе своє рішення, це може одразу тиснути на євро. Ф’ючерси на Eurex оцінюють ймовірність зниження на **35%** у грудні. ING прогнозує, що пара євро/долар короткостроково опуститься до **1.14**, а потім відновиться на початку 2026.
**Другий сценарій: утримання ставки з м’якою політикою**
Якщо банк залишить ставку на рівні **4%** з чіткими сигналами про зниження у першому кварталі 2026 року, це можна розглядати як "мовне пом’якшення". Аналітики Deutsche Bank очікують поступового зростання до **1.17** у найближчі тижні, особливо якщо дані ринку праці США посиляться.
**Третій сценарій: посилення політики**
Якщо ЄЦБ залишиться жорстким до середини 2026 року, це тимчасово підтримає пару євро/долар, але поглибить економічну кризу в країнах півдня і згодом посилить тиск на валюту.
## Різниця у доходності: вирішальний фактор
Різниця між фактичною доходністю США та Європи завжди була головним рушієм. Доходність десятирічних німецьких облігацій наблизилася до **2.3%** у жовтні, тоді як американські казначейські облігації — до **4.1%**.
Ця різниця створює "короткострокове вікно", яке може використати євро для відшкодування втрат, особливо якщо ринки продовжать ціноутворення швидшого зниження американських ставок порівняно з європейськими.
## Остаточна рівняння: долар має перевагу, але не домінування
Долар зберігає відносну перевагу через різницю у доходності та високий рівень ліквідності, але вже не має абсолютної домінанти, як раніше. Євро має структурні слабкості, але отримує підтримку у вигляді перспектив поступового покращення.
Діапазон **1.15-1.18** залишатиметься домінуючим до кінця 2025 року, з обмеженими шансами на сильні прориви, якщо не зміниться тон монетарної політики. Головне питання — не куди рухатиметься пара, а яка з валют перша втратить довіру ринків у своїй здатності триматися.
Якщо з’являться явні ознаки рецесії в США, долар першою почне знижуватися. Якщо ж активність в Європі залишиться слабкою і кризи посиляться, найбільшим програшем буде саме євро.
Загалом, прогнозування євро у найближчі дні залежатиме від того, хто зберігатиме довіру ринків довше: американська економіка з її майбутніми структурними слабкостями чи європейська з її поточними геополітичними та енергетичними викликами.