Щороку глобальні інституції, такі як МВФ і Світовий банк, публікують аналізи ВВП на душу населення країн. Постає питання: яка країна є найбіднішою у світі? Щоб відповісти на нього належним чином, потрібно зрозуміти критерії вимірювання та реальності, що стоять за цифрами.
Індикатор, що визначає бідність: ВВП на душу населення (PPC)
Міжнародні інституції використовують скоригований за купівельною спроможністю ВВП на душу населення (PPC) як основну метрику. Цей індикатор підсумовує всі товари та послуги, вироблені економікою, ділячи їх на загальну кількість населення, з урахуванням вартості життя в регіоні.
Чому саме цей підхід? Він дозволяє більш справедливі порівняння між економіками з різними валютами та структурою цін. Хоча він не повністю враховує явища, такі як соціальна нерівність або якість державних послуг, він залишається одним із найнадійніших інструментів для оцінки середнього рівня доходу в різних регіонах світу.
Яка країна найбідніша у світі? Оновлений рейтинг
Більшість країн із найнижчим ВВП на душу населення розташовані в Південно-Східній Африці та регіонах, уражених тривалими конфліктами:
Позиція
Країна
ВВП на душу населення (US$)
1
Південний Судан
960
2
Бурунді
1.010
3
Центральноафриканська Республіка
1.310
4
Малаві
1.760
5
Мозамбік
1.790
6
Сомалі
1.900
7
Демократична Республіка Конго
1.910
8
Ліберія
2.000
9
Ємен
2.020
10
Мадагаскар
2.060
Ці рівні відображають надзвичайно слабкі економіки та вразливе населення до зовнішніх криз.
Структурні перешкоди: Чому країна, яка є найбіднішою у світі, залишається такою?
Хоча ці десять країн мають різний контекст, вони стикаються з спільними викликами, що гальмують розвиток:
Війни та падіння інституцій
Громадянські конфлікти, політична нестабільність і постійна насильство руйнують державні структури, відлякують іноземний капітал і руйнують необхідну інфраструктуру. Приклади — Південний Судан, Сомалі, Центральноафриканська Республіка та Ємен.
Залежність від первинних ресурсів
Більшість цих економік базуються на сільському господарстві для виживання або експорті сирої сировини. Відсутність промислового розвитку та розвинених секторів послуг підвищує вразливість до коливань цін на світовому ринку та кліматичних катастроф.
Недостатні інвестиції у людський капітал
Обмежена освіта, поганий доступ до охорони здоров’я та санітарії знижують продуктивність населення і погіршують перспективи майбутнього зростання.
Неблагополучна демографічна динаміка
Коли зростання населення перевищує економічне зростання, ВВП на душу населення або застоюється, або падає, навіть якщо загальний обсяг виробництва зростає.
Індивідуальні історії: розуміння кожного випадку
Південний Судан: наразі відповідає на питання, яка країна найбідніша у світі. З моменту здобуття незалежності живе у конфліктах. Незважаючи на значні запаси нафти, нестабільність політичної ситуації заважає ресурсам приносити користь населенню.
Бурунді: економіка зосереджена на сільському господарстві з низькою продуктивністю. Десятиліття політичної нестабільності погіршують ситуацію, що відображається у показниках людського розвитку, які є одними з найнижчих у світі.
Центральноафриканська Республіка: має значні мінеральні багатства, але безперервні конфлікти, переміщення населення та колапс державних служб нейтралізують цей потенціал.
Малаві: сильна залежність від сільського господарства, уразливість до посух і кліматичних змін, а також початковий рівень індустріалізації та швидке зростання населення визначають її шлях.
Мозамбік: існує потенціал у енергетичному та мінеральному секторах, але поширена бідність, регіональні напруженості та слабка диверсифікація економіки залишаються проблемами.
Сомалі: після десятиліть громадянської війни страждає від відсутності міцних державних інституцій, епідемії голоду та переважно неформальної економіки.
Демократична Республіка Конго: великі мінеральні запаси контрастують із збройними конфліктами, системною корупцією та поганим управлінням, що перешкоджає використанню багатств.
Ліберія: спадщина громадянських воєн досі впливає на економіку, додатково — зношена інфраструктура та мінімальна індустріалізація.
Ємен: єдиний представник поза Африкою у рейтингу. Страждає від однієї з найгірших гуманітарних катастроф у світі, що виникла внаслідок громадянської війни, яка почалася у 2014 році.
Мадагаскар: незважаючи на значний сільськогосподарський і туристичний потенціал, політична нестабільність, концентрація бідності у сільських районах і низька економічна ефективність обмежують його розвиток.
Підсумкові роздуми: Чого навчає нас найбідніша країна у світі
Визначення найбіднішої країни — це більше ніж статистична вправа. Це показує, як насильство, слабкість інституцій і відсутність стратегічних інвестицій підривають довгостроковий економічний розвиток. Рейтинг висвітлює глобальні проблеми: нерівність, нестійкість моделей зростання та неефективну політику.
Розуміння цієї світової економічної реальності — включно з тим, які регіони найбільше страждають — дає спостерігачам перспективи щодо циклів, геополітичних ризиків і динаміки ринків з більшою глибиною та нюансами. Для тих, хто працює на фінансових ринках, таке розуміння допомагає краще орієнтуватися у рухах міжнародних активів і відкриває шляхи для більш обґрунтованих рішень.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Десять країн з найменшим доходом на душу населення у світі у 2025 році
Щороку глобальні інституції, такі як МВФ і Світовий банк, публікують аналізи ВВП на душу населення країн. Постає питання: яка країна є найбіднішою у світі? Щоб відповісти на нього належним чином, потрібно зрозуміти критерії вимірювання та реальності, що стоять за цифрами.
Індикатор, що визначає бідність: ВВП на душу населення (PPC)
Міжнародні інституції використовують скоригований за купівельною спроможністю ВВП на душу населення (PPC) як основну метрику. Цей індикатор підсумовує всі товари та послуги, вироблені економікою, ділячи їх на загальну кількість населення, з урахуванням вартості життя в регіоні.
Чому саме цей підхід? Він дозволяє більш справедливі порівняння між економіками з різними валютами та структурою цін. Хоча він не повністю враховує явища, такі як соціальна нерівність або якість державних послуг, він залишається одним із найнадійніших інструментів для оцінки середнього рівня доходу в різних регіонах світу.
Яка країна найбідніша у світі? Оновлений рейтинг
Більшість країн із найнижчим ВВП на душу населення розташовані в Південно-Східній Африці та регіонах, уражених тривалими конфліктами:
Ці рівні відображають надзвичайно слабкі економіки та вразливе населення до зовнішніх криз.
Структурні перешкоди: Чому країна, яка є найбіднішою у світі, залишається такою?
Хоча ці десять країн мають різний контекст, вони стикаються з спільними викликами, що гальмують розвиток:
Війни та падіння інституцій
Громадянські конфлікти, політична нестабільність і постійна насильство руйнують державні структури, відлякують іноземний капітал і руйнують необхідну інфраструктуру. Приклади — Південний Судан, Сомалі, Центральноафриканська Республіка та Ємен.
Залежність від первинних ресурсів
Більшість цих економік базуються на сільському господарстві для виживання або експорті сирої сировини. Відсутність промислового розвитку та розвинених секторів послуг підвищує вразливість до коливань цін на світовому ринку та кліматичних катастроф.
Недостатні інвестиції у людський капітал
Обмежена освіта, поганий доступ до охорони здоров’я та санітарії знижують продуктивність населення і погіршують перспективи майбутнього зростання.
Неблагополучна демографічна динаміка
Коли зростання населення перевищує економічне зростання, ВВП на душу населення або застоюється, або падає, навіть якщо загальний обсяг виробництва зростає.
Індивідуальні історії: розуміння кожного випадку
Південний Судан: наразі відповідає на питання, яка країна найбідніша у світі. З моменту здобуття незалежності живе у конфліктах. Незважаючи на значні запаси нафти, нестабільність політичної ситуації заважає ресурсам приносити користь населенню.
Бурунді: економіка зосереджена на сільському господарстві з низькою продуктивністю. Десятиліття політичної нестабільності погіршують ситуацію, що відображається у показниках людського розвитку, які є одними з найнижчих у світі.
Центральноафриканська Республіка: має значні мінеральні багатства, але безперервні конфлікти, переміщення населення та колапс державних служб нейтралізують цей потенціал.
Малаві: сильна залежність від сільського господарства, уразливість до посух і кліматичних змін, а також початковий рівень індустріалізації та швидке зростання населення визначають її шлях.
Мозамбік: існує потенціал у енергетичному та мінеральному секторах, але поширена бідність, регіональні напруженості та слабка диверсифікація економіки залишаються проблемами.
Сомалі: після десятиліть громадянської війни страждає від відсутності міцних державних інституцій, епідемії голоду та переважно неформальної економіки.
Демократична Республіка Конго: великі мінеральні запаси контрастують із збройними конфліктами, системною корупцією та поганим управлінням, що перешкоджає використанню багатств.
Ліберія: спадщина громадянських воєн досі впливає на економіку, додатково — зношена інфраструктура та мінімальна індустріалізація.
Ємен: єдиний представник поза Африкою у рейтингу. Страждає від однієї з найгірших гуманітарних катастроф у світі, що виникла внаслідок громадянської війни, яка почалася у 2014 році.
Мадагаскар: незважаючи на значний сільськогосподарський і туристичний потенціал, політична нестабільність, концентрація бідності у сільських районах і низька економічна ефективність обмежують його розвиток.
Підсумкові роздуми: Чого навчає нас найбідніша країна у світі
Визначення найбіднішої країни — це більше ніж статистична вправа. Це показує, як насильство, слабкість інституцій і відсутність стратегічних інвестицій підривають довгостроковий економічний розвиток. Рейтинг висвітлює глобальні проблеми: нерівність, нестійкість моделей зростання та неефективну політику.
Розуміння цієї світової економічної реальності — включно з тим, які регіони найбільше страждають — дає спостерігачам перспективи щодо циклів, геополітичних ризиків і динаміки ринків з більшою глибиною та нюансами. Для тих, хто працює на фінансових ринках, таке розуміння допомагає краще орієнтуватися у рухах міжнародних активів і відкриває шляхи для більш обґрунтованих рішень.