## Гіперінфляція це фінансовий колапс, що змінює життя

Кожна валюта в світі зазнає певних коливань вартості – це явище називають інфляцією. Однак коли цей процес виходить із-під контролю, коли ціни зростають не на кілька відсотків на рік, а на сотні чи тисячі відсотків на місяць, тоді йде мова про явище, яке кардинально змінює економіку країни. Гіперінфляція це стан, коли купівельна спроможність валюти падає настільки стрімко, що громадяни перестають її використовувати.

Економіст Філіп Кейган у своїй роботі "Грошова динаміка гіперінфляції" запропонував чіткий критерій: процес гіперінфляції розпочинається, коли товари та послуги дорожчають на понад 50% за один місяць. На перший погляд, це звучить як абстрактна цифра, але для звичайної людини це означає екстраординарні зміни. Якщо рис коштував 10 доларів на початку місяця і 15 доларів у його кінці, то через наступний місяць та ж кількість може коштувати вже 22,50 дол. За півроку ціна досягає 114 доларів, а за рік перевищує 1000 доларів. Але гіперінфляція ніколи не зупиняється на рівні 50% – темпи прискорюються експоненціально.

### Механізм руйнування економіки

Те, що починається як зростання цін, переходить у справжню катастрофу. Ціни на продукти харчування, житло та товари першої необхідності можуть змінюватися кілька разів на день. Споживачі втрачають впевненість у валюті, компанії закриваються, рівень безробіття зростає, надходження податків до бюджету падають. Це створює порочне коло, яке важко зупинити традиційними методами монетарної політики.

### Причини гіперінфляції: уроки історії

**Німеччина після Першої світової війни**

Веймарська республіка стала класичним прикладом того, як громадянські розпорядження можуть призвести до фінансової катастрофи. Берлін брав великі суми для фінансування військових дій, розраховуючи на перемогу та подальші репарації від переможців. Коли сценарій не здійснився, Німеччина опинилася у борговій пастці з мільярдними виплатами репарацій союзникам.

Уряд прийняв спірне рішення: припинити дію золотого стандарту. Це означало, що кількість грошей в обігу більше не мала прямого зв'язку з золотими резервами країни. Одночасно німецька марка втратила довіру на міжнародних ринках. Союзники відмовилися приймати папір в погашення боргів, тому Берлін почав друкувати величезні обсяги власної валюти для купівлі іноземної валюти. Результат був передбачуваний: марка знецінилася до абсурду. Інфляція у найгіршому період зростала на 20% щодня. Німецька валюта втратила таку вартість, що деякі люди спалювали папір для опалення будинків – це було дешевше, ніж купити деревину.

**津巴布韦的шаг вниз**

Після здобуття незалежності у 1980 році Зімбабве мала стабільну економіку. Однак у 1991 році президент Роберт Мугабе запустив програму структурної економічної перебудови (ESAP), яка стала одним із найбільших помилок в історії країни. Разом із земельними реформами це призвело до стрімкого падіння виробництва продовольства. Гіперінфляція розпочалася на початку 2000-х. У 2004 році річна інфляція становила 624%, у 2006 році – 1730%, а у липні 2008 року – 231 мільйони 150 мільйонів 888%. Професор Стів Ханке розрахував, що у листопаді 2008 року гіперінфляція досягла піку – 89,7 секстильйонів відсотків на рік, що еквівалентно 98% на день. У 2008 році від національної валюти офіційно відмовилися, замінивши її іноземними валютами.

**Венесуела: нафта і політичний хаос**

Завдяки великим запасам нафти Венесуела була однією з найбільш розвинених економік латиноамериканського регіону. Але надлишок нафти в 1980-х роках, поєднаний з неправильним управлінням та системною корупцією на початку 21 століття, призвів до соціально-економічної кризи, яка триває вже більше десяти років. Рівень інфляції зростав катастрофічно: 69% у 2014 році, 181% у 2015 році, 800% наприкінці 2016 року, 4000% у 2017 році та понад 2,6 мільйона відсотків на початку 2019 року.

Президент Ніколас Мадуро спробував упоратися з проблемою через випуск нової валюти – суверенного болівара, який замінив попередню валюту за курсом 1 до 100 тисяч. Тобто 100 тисяч боліварів стали одним суверенним боліваром. Однак економіст Стів Ханке назвав цей крок "косметичною річчю", яка "нічого не означає без змін економічної політики".

### Криптовалюти як вихід з кризи

На тлі краху традиційних валют криптовалюти набули непередбачено важливого значення. На відміну від державних грошей, Bitcoin та інші цифрові активи не контролюються централізованими установами. Блокчейн-технологія забезпечує, що кількість монет випускається за заздалегідь встановленим графіком, а кожна одиниця унікальна та захищена від підробок.

В країнах з гіперінфляцією – від Венесуели до Зімбабве – громадяни все більше звертаються до P2P-транзакцій у цифрових валютах як до альтернативи. Це спонукало центральні банки різних країн серйозно розглядати розробку власних державних криптовалют. Швеція, Сінгапур, Канада, Китай та США вже проводять експерименти із блокчейн-технологіями. Але навіть якщо ці центральні банки випустять свої цифрові валюти, вони навряд чи мватимуть жорстку обмежену пропозицію, як Bitcoin, що робить їх менш захищеними від традиційної інфляції.

### Висновок

Гіперінфляція це не рідкісне явище – це результат послідовності політичних помилок, соціальних заворушень та дефіциту експортної спроможності країни. Короткий період непорядку може швидко знецінити традиційну валюту. Коли процес починається, цикл самозберігаючий: скорочення попиту на експорт, девальвація валюти, стрибок цін, втрата довіри, невиробництво, закриття компаній. Деякі уряди намагалися боротися з проблемою шляхом друку додаткових грошей, але це лише посилювало кризу.

Цікаво спостерігати, як по мірі падіння довіри до фіатних валют довіра до криптовалют має тенденцію зростати. Це може мати далекосяжні наслідки для глобального ставлення до грошей у майбутньому та того, як світ буде управляти монетарною системою.