Останні кілька років DeFi нагадує божевільну майстерню інновацій, де постійно з’являються нові ідеї та механіки. Але, якщо чесно, у більшості продуктів є одна спільна проблема: ти ніколи не знаєш, що насправді відбувається з твоїми грошима. Чим складніша стратегія — тим глибший чорний ящик.

Нещодавно я звернув увагу на протокол Lorenzo. Те, що він робить, виглядає досить «традиційно», але якраз потрапляє у болючу точку — перетворює ончейн-стратегії на зрозумілі й прозорі продукти. Вони називають це OTF (ончейн-трейдинг-фонд). Можна уявити собі, що за кожним токеном стоїть ціла стратегія.

Наприклад, є OTF, який спеціалізується на заробітку на волатильності ринку, а інший — має фіксовану криву дохідності. Ти купуєш не набір незрозумілих контрактів, а структурований фінансовий продукт із прозорою логікою. Як генерується прибуток? Які ризики? Все видно відразу.

Технічно використовується багаторівнева «архітектура сейфів». Просту стратегію запускають у одному сейфі, її поведінка фіксована й прозора. Більш складні — комбінують кілька простих сейфів, наче конструктор. Головне — внесок кожного рівня можна відстежити, не залишається загадок.

Ще цікавіше виглядає механізм управління. Їхній токен BANK навмисно обмежує повноваження — власники можуть впливати на напрям розвитку протоколу, але не мають доступу до виконання конкретних стратегій. Це доволі стриманий підхід, який уникає хаосу, коли «управління = контроль».

Зрештою, для справжньої масовості DeFi мало просто технологічних фішок — потрібно, щоб людина могла зрозуміти, довіряти й користуватись продуктом. Робити складне простим — можливо, найскладніше завдання для інновацій.