Фіскальна політика — це стратегія уряду щодо впливу на національну економіку через зміну податків і державних видатків. Основні цілі цієї політики такі:
Під час економічного спаду уряд може знижувати податки або збільшувати інвестиції у державну інфраструктуру для стимулювання ринкового попиту. Коли економіка перегрівається, уряд підвищує податки або скорочує видатки, щоб стримати інфляцію.
Кожна зміна у державних видатках чи податковій політиці спричиняє ланцюгову реакцію на ринку. Наприклад:
Такі дії можуть підвищувати продуктивність або стабілізувати ціни. Однак за відсутності прозорості у фіскальній політиці — особливо в країнах із високим ризиком корупції — можливі негативні наслідки.
Оподаткування є основою фіскальної політики, адже воно безпосередньо визначає можливості уряду фінансувати суспільні послуги та політичні ініціативи.
Зміни податкових ставок впливають на:
Тому податкові реформи часто мають швидкий і значний вплив на економічну активність.
1. Експансіоністська фіскальна політика
Застосовується під час рецесій або періодів слабкого попиту; основні підходи:
2. Контракційна фіскальна політика
Використовується у періоди високої інфляції або перегріву економіки; можливі дії:
Щоб дізнатися більше про Web3, зареєструйтеся за посиланням: https://www.gate.com/
Фіскальна політика безпосередньо впливає на ринковий попит, рівень цін і зайнятість через зміни в оподаткуванні та державних видатках. Це один із найпотужніших і найвпливовіших інструментів державного регулювання економіки. Стимулюючи економіку під час рецесій або охолоджуючи її під час підйомів, фіскальна політика забезпечує стабільність. Лише прозоре впровадження, стратегічне планування і ретельна оцінка впливу дозволяють отримати реальну користь і забезпечити здорову та стійку економіку для всіх.





